Лікар - це не просто професія. Це сенс життя, покликання...

Опис професіЇ

Лікар-найкраща професія в світі. Адже, лікарі- це насамперед кваліфіковані спеціалісти в області медицини.Кожного дня саме лікарі рятують мільйони життів.Професія лікаря є не менш складна і відповідальна, ніж інші професії. Адже лікар  повинен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком.    Лікар - одна з найблагородніших професій. Професія лікаря, як казав А. П. Чехов, - це подвиг. «Вона вимагає чистоти душі і помислів. Треба бути ясним розумово, чистим морально і охайним фізично ». Лікар повинен завжди бути добрим і милосердним, тому що справа, якою він займається, полегшує страждання хворого і рятує його від смерті. До лікарів люди ставляться завжди особливо, вони їх цінують і поважають. У руках лікаря перебуває людське життя. Легше стати лікарем, ніж бути ним. Лікар - це не просто професіонал, це творець.Зрозуміло, потрібні всі професії, вони мають рівномірно і доцільно розподіляться в суспільстві. Але кожен лікар, кожен вчитель, токар, тесляр повинні володіти культурним кругозором. Не повинно бути сліпих до прекрасного, глухих до слова і цієї музики, черствих до добра, безпам'ятним до минулого.   Професія лікаря — це унікальна професія, яка повинна містити комплекс таких характеристик: постійний потяг до самовдосконалення, величезний практичний досвід, знання специфіки даної діяльності, здібності до лікарської праці, знання перспектив розвитку медичної галузі. Виділимо комплекс особистісних якостей, які повинні бути в лікаря. Морально-етичні якості лікаря: чесність, порядність, обов´язковість, відповідальність, інтелігентність, людяність, доброта, надійність, принциповість, безкорисливість, уміння тримати слово. Комунікативні якості лікаря: особиста привабливість, ввічливість, повага до оточуючих, готовність допомогти, авторитет, тактовність, уважність, спостережливість, бути хорошим співрозмовником, комунікабельність, доступність контактів, довіра до оточуючих. Вольові якості лікаря: впевненість у собі, витримка, схильність до ризику, сміливість, незалежність, стриманість, врівноваженість, рішучість, ініціативність, самостійність, самоорганізація, настирність, цілеспрямованість. Соціально-психологічний портрет лікаря     Професійні якості особистості лікаря: Професійна підготовка лікаря, наявність у нього набору усіх професійних вмінь та навичок. Психологічна підготовка лікаря. Специфіка та складність цієї підготовки полягають у тому, що лікар повинен мати глибокі знання з психології та суміжних з нею наукових дисциплін. На професіоналізм лікаря також впливають особливості особистого життя: наскільки благополучне його власне життя — чи наявна в ньому любов, взаєморозуміння з близькими людьми, матеріальна забезпеченість, побутова облаштованість та ін. З лікаря багато чого вимагається, він багато за що відповідає, але сам багато в чому беззахисний: суспільство в особі держави не забезпечує на відповідному рівні гідних і необхідних умов життя. Це стосується як матеріального, так і правового, соціального забезпечення професіонала. Але, незважаючи на різні умови життя і роботи, незважаючи на індивідуальні особистісні особливості фахівців, професія лікаря має істотні професійні цінності, які повинні бути присутні в його діяльності і визначають рівень професіоналізму. Професія лікаря передбачає насамперед любов до своєї праці, любов до людини, до хворої людини. Без цього неможливо стати хорошим, у повному розумінні цього слова, лікарем. Професія лікаря — це унікальна професія, яка повинна містити комплекс таких характеристик: постійний потяг до самовдосконалення, величезний практичний досвід, знання специфіки даної діяльності, здібності до лікарської праці, знання перспектив розвитку медичної галузі. Виділимо комплекс особистісних якостей, які повинні бути в лікаря. Морально-етичні якості лікаря: чесність, порядність, обов'язковість, відповідальність, інтелігентність, людяність, доброта, надійність, принциповість, безкорисливість, уміння тримати слово. Комунікативні якості лікаря: особиста привабливість, ввічливість, повага до оточуючих, готовність допомогти, авторитет, тактовність, уважність, спостережливість, бути хорошим співрозмовником, комунікабельність, доступність контактів, довіра до оточуючих. Вольові якості лікаря: впевненість у собі, витримка, схильність до ризику, сміливість, незалежність, стриманість, врівноваженість, рішучість, ініціативність, самостійність, самоорганізація, настирність, цілеспрямованість. 4. Організаційні якості лікаря: вимогливість до себе та оточуючих, схильність брати на себе відповідальність, вміння приймати рішення, вміння правильно оцінити себе та пацієнта, вміння планувати свою роботу. Діяльність лікаря явище складне, багатогранне, динамічне. Його специфіка зумовлюється передусім розширенням спілкування лікаря з пацієнтом. Для лікаря це не є розкішшю, а професійною необхідністю. З його допомогою здійснюється взаємовплив двох рівноправних суб'єктів — лікаря та пацієнта. Показником ефективності такого взаємовпливу є переважання позитивних естетичних почуттів, гуманності, творчості. Лікар повинен володіти певними якостями, що сприяють ефективність діяльності лікаря. Передусім це вміння володіти собою, керувати своєю поведінкою. Цілком зрозуміло, що лікаря потрібно готувати до цього.

Учитель - не просто професія, це покликання

«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.    
                                                    (Л.Н.Толстой)

 

 

Робота, що повязана з викладанням,  завжди вважалася дуже складною, але в той же час поважною діяльністю. Дуже точно про вчителя писав відомий поет С.Л. Соловейчик:

 «Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи ».

 

На мою думку, викладання вимагає повної самовіддачі, цілковитої витрати розумових, фізичних та духовних сил, вчитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності у свого учня та допомогти їх розкрити. Учитель завжди намагається знайти індивідуальний підхід до учня, бо кожен дитина має свій неперевершений та дивовижний талант від природи, а головна задача вчителя - допомогти розкритись його здібностям.

 

Від педагогів вимагається багато чого: бути коректними, уважно ставитися до дітей, виявляти цікавість до своєї роботи, предмету. На мою думку, сучасному вчителю необхідно володіти такими якостями як терпіння, інтелігентність, освіченість, тактовність, уважність, мобільність, ерудованість та стресовитривалість, мати почуття стилю, смаку, міри, на гарному рівня володіти технічними засобами та сучасними освітніми новинками.

 

Відмінними рисами справжнього педагога повинні бути нестримне бажання постійно саморозвитватися, самовдосконалюватись, неперервне розширення власного кругозору, вдосконалення та пошук нових методів викладання. Справжній вчитель не перестає здобувати нові знання все життя, бо педагогіка – це наука, яка не стоїть на місці, це постійний рух тільки в перед, у ногу з часом. Творчий наставник завжди використовує у викладанні сучасні та цікаві методи та прийоми. Відвідування різноманітних семінарів, курсів та мастер-класів – ще одна складова цієї професії.

 

Сучасне життя безупинно змінюється і з кожним роком у дітей з’являються нові інтереси та нові ідеали, але, щоб здобути довіру та повагу у школярів, вчителю не обов’язково поділяти їх погляди, але знати про них просто необхідно. По-справжньому гарний педагог  повинен  проявляти максимальну делікатність у відносинах з дітьми, бути уважним до того, що їм подобається. Необхідно враховувати, що все сказане ним може сильно вплинути на інтелектуальний та духовний розвиток дитини. Н. К. Крупськая  говорила: «Для хлопців ідеї невіддільні від особистості. Те, що говорить улюблений вчитель, сприймається зовсім інакше, ніж те, що говорить зневажувана чи чужа їм людина”. Тільки при правильних взаємовідносинах можна вчити і виховувати. Не лякати, не лестити та задобрювати, а зрозуміти та підібрати особливий ключик до кожного.

 

 

На мою думку, відносини між учнем та вчителем ніколи не бувають повністю рівними - на це впливає і різниця у віці, і неоднаковість життєвого досвіду, і різниця поколінь.  Але, я в впевнена на 100%, що рівність повинна проявлятись у взаємоповазі, взаєморозумінні, відкритості та щирості. Кожна дитина шукає у вчителі кращого друга та наставника, звернувшись до якого, вона може розраховувати на те,  що її вислухають, зрозуміють, сприймуть всі її проблеми та дадуть цінну пораду.  Бо педагог – це не просто тітонька, яка вчить рахувати та писати, це  дещо значно більше.

 

Викладання – це щоденна підготовка вчителя до уроків, підбір цікавого матеріалу, зацікавленість своїм предметом, додаткові знання та головне вміння  легко та якісно донести їх до дітей.

          Випадкові люди дуже рідко затримуються в цій професії. Я вважаю, що не кожна людина може бути вчителем, так як ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своєї професії. Тому важко переоцінити заслуги талановитого педагога, який відкриває перед дитиною двері у світ знань, впливає на формування його життєвої позиції та пріоритетів, закладає ґрунтовні основи його майбутнього.